Вплив на здоров’я поєднання уривчастого голодування та кетогенної дієти

У нещодавно опублікованому в журналі Clinical Nutrition ESPEN висновку міститься докладний огляд переривчастого голодування і кетогенної дієти, а також стратегії застосування комбінації цих підходів для лікування хронічних захворювань.

Що таке переривчасте голодування?

Переривчасте голодування – це схема харчування з обмеженням за часом або їжею, за якої продукти та напої дозволені протягом певного періоду, після чого настає голодування.

Під час голодування з обмеженням за часом людина може вживати їжу і перекушувати від одного до трьох разів на день, залежно від схеми харчування з обмеженням за часом. Тривалість голодування може становити від 12 до 23 годин на день. У разі періодичного голодування тривалість голодування може становити від двох до 21 дня і більше.

Обмежене за часом голодування використовується для поступового зниження споживання калорій з плином часу. Згідно з цим підходом, невеликі проміжки між прийомами їжі вранці та рано ввечері кращі за пізні денні або вечірні проміжки, з погляду зниження накопичення жиру, інсулінорезистентності та запалення.

Попередні дослідження показали, що обмежене в часі голодування допомагає контролювати вагу тіла і покращувати м’язову масу. Ба більше, було показано, що тривале обмежене в часі голодування покращує метаболізм і захищає від серцево-судинних і метаболічних захворювань.

Під час дієтичного голодування основна увага приділяється типу і кількості їжі, яку можна вживати в період голодування. Існує безліч типів голодування з обмеженням раціону, включно з голодуванням тільки на воді, тільки на напоях і голодуванням з обмеженням калорій. У разі чистого голодування, однак, продукти та напої повністю заборонені.

Дієтичне голодування можна використовувати в поєднанні з будь-яким типом дієти, включно з веганською, вегетаріанською, палео, кетогенною або безглютеновою дієтою. Фактично, навіть голодування тільки на воді було показано як безпечне й ефективне в лікуванні деяких захворювань.

Як обмежене за часом, так і обмежене за дієтою голодування однаково ефективне для управління масою тіла. Комбінація обох підходів також ефективна в лікуванні хронічних захворювань.

Які етапи переривчастого голодування?

Переривчасте голодування можна розділити на чотири стадії, включно зі стадіями ситості, постабсорбції та раннього голодування, голодування і тривалого голодування.

На стадії харчування, яка починається одразу після приймання їжі, глюкоза виступає основним паливом, а інсулін – регулювальним гормоном для метаболізму глюкози і пригнічення ліполізу. Надлишок глюкози відкладається в жировій тканині.

На етапі після абсорбції та раннього голодування рівень інсуліну знижується, що згодом призводить до початку глікогенолізу для отримання глюкози. На цій стадії також може початися ліполіз.

На стадії голодування глюкоза, як і раніше, виступає як основне енергетичне паливо, проте відбувається зміщення джерела палива з глюкози на жирні кислоти. Це іноді викликає грипоподібні симптоми, широко відомі як “кетофлу”.

На етапі тривалого голодування відбувається повне перемикання метаболізму, коли основним енергетичним паливом стають жирні кислоти. Крім того, на цьому етапі пригнічується катаболізм амінокислот із розгалуженим ланцюгом, що призводить до економії білка і зниження рівня інсуліну.

У разі переривчастого голодування тривалість голодування спочатку не має перевищувати 12 годин, проте її можна поступово збільшувати, щоб домогтися повного переходу метаболізму на жирні кислоти. Це називається фазою підтримки, яку можна продовжувати протягом тривалого часу – від кількох тижнів до кількох місяців.

Що таке кетогенна дієта?

Класична кетогенна дієта – це багата на калорії дієта, в якій жири, вуглеводи та білки становлять відповідно 70%, 10% і 20% від добового споживання калорій. Дієтичні жири включають натуральні, а також необроблені мононенасичені та поліненасичені жири з різних харчових джерел. Можна також використовувати насичені жири з продуктів тваринного походження, оскільки вони швидко метаболізуються і підвищують рівень холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) у крові.

Модифіковані кетогенні дієти, такі як модифікована дієта Аткінса (MAD) і дієта з низьким глікемічним індексом, були розроблені в 2000-х роках для зниження споживання жирів і збільшення споживання вуглеводів.

У здорових людей комбінований підхід, що включає переривчасте голодування і кетогенну дієту, може застосовуватися без спеціального моніторингу. Однак у пацієнтів із хронічними захворюваннями необхідно контролювати переносимість і можливі ускладнення. Зокрема, необхідний постійний моніторинг маси тіла та рівня глюкози, кетонів, гемоглобіну, ліпідних показників і маркерів запалення в крові.

Поєднання переривчастого голодування з кетогенною дієтою

Як переривчасте голодування, так і кетогенна дієта спричиняють метаболічний перехід від глюкози до жирних кислот. Сиртуїни, які є NAD+-залежними лізин-специфічними деацетилазами, відіграють життєво важливу роль у регуляції метаболізму глюкози та жирів. Було показано, що переривчасте голодування викликає експресію сиртуїнів.

Комбінація переривчастого голодування і кетогенної дієти може застосовуватися для лікування різних хронічних захворювань. Обидві стратегії ефективні для захисту від церебральної ішемії та гіпоксії, а також для контролю внутрішньочерепного тиску за умов травматичного пошкодження мозку, ішемічного інсульту та епілептичного статусу.

Цей вид комбінованої терапії може бути корисним при лікуванні різних захворювань, спричинених метаболічним ремоделюванням, включаючи діабет, серцево-судинні та аутоімунні захворювання. Успішне застосування цього комбінованого підходу залежить від різних факторів, включно з факторами, пов’язаними з пацієнтом і дієтою.

Важливі міркування

Перед застосуванням комбінації переривчастого голодування і кетогенної дієти слід ретельно проаналізувати медичну та сімейну історію захворювань пацієнтів, а також соціальну історію алкоголізму і наркоманії.

Професійна бесіда з пацієнтами про користь для здоров’я переривчастого голодування і кетогенної дієти має величезне значення для їхньої мотивації. Додатки, що відстежують тривалість голодування, зміни ваги та параметрів здоров’я, також ефективно мотивують пацієнтів.

Пацієнтам має бути надано достатній час для адаптації до змін у їхніх харчових звичках. При досягненні бажаних результатів пацієнти мають бути винагороджені, щоб підтримати їхню подальшу мотивацію.

Що стосується дієтичних чинників, то перед початком комбінованої терапії важливо точно розрахувати потребу в калоріях і скласти відповідний план харчування. У раціоні має підтримуватися відповідне співвідношення макронутрієнтів, включно з вуглеводами, білками та жирами.

Одноманітності дієти можна уникнути, вибираючи продукти з різних джерел і за різними рецептами. Рекомендується вживати продукти з низьким глікемічним індексом та овочі.

Адекватна гідратація також дуже важлива. Пацієнти, які розглядають варіант голодування тільки на воді, мають споживати від двох до трьох літрів води щодня.

Комбінована терапія може не підходити для дітей, вагітних жінок і матерів-годувальниць. Крім того, пацієнтам з активною інфекцією, розладами харчової поведінки, діабетичним кетоацидозом, гострими або хронічними захворюваннями підшлункової залози чи печінки слід уникати поєднання переривчастого голодування та кетогенної дієти.