Транспортування пацієнта на швидкій допомозі

Медичне транспортування пацієнтів – це різновид надання термінової медичної допомоги на стадії терапії, що передує госпіталізації. Послуги з перевезення хворих з обмеженими можливостями або лежачих пацієнтів надає приватна служба «МЕДперевозка».

Як проходить процес перевезення?

Процес транспортування пацієнтів – процедура непроста. Вона включає кілька етапів, а саме:

• перенесення і переміщення пацієнтів або постраждалих хворих на комфортабельних і міцних носилках, також можуть використовуватися інші технічні пристосування;
• переміщення пацієнта в автомобільний засіб швидкої допомоги;
• перевезення хворого в медичному транспорті до приймального відділення стаціонару або клініки, де проводиться обстеження;
• доставку пацієнта до потрібного кабінету на носилках.

Переміщення в транспортуючий машині проводиться за згодою пацієнта або його родичів. При цьому бригада санітарів і медпрацівників враховує стан хворого і підбирає оптимальні умови перевезення..

Головна умова – це дотримання безпеки під час поїздки. В цьому плані служба «МЕДперевозка» дотримується цілу систему важливих правил, які діють для медичного персоналу швидкої допомоги, а також правила немедичного характеру, від яких залежить стан здоров’я пацієнта на будь-якому етапі перевезення.

Особливості переміщення носилочних хворих

Носилковий пацієнт – це людина, яка потребує переміщенні за допомогою спеціальних нош або інших технічних пристосувань. При цьому у пацієнта є певні свідчення до транспортування, а саме: що загрожують життю захворювання, травми черепа і голови, пошкодження черевної порожнини, внутрішні кровотечі, а також травми опорно-рухової системи.

Перед тим як почати транспортування, медичний персонал служби «МЕДперевозка» в обов’язковому порядку проводить прогностичну оцінку стану хворого. Для цього необхідно виявити конкретні підстави клінічного характеру, визначити, наскільки організм хворого пристосований до подальшого перевезення в медичному транспорті. Також медичні працівники повинні виявити і передбачити можливі ускладнення, які можуть трапитися під час поїздки, і попередити всі ризики з урахуванням алгоритму і правил безпеки транспортування.

Пацієнт повинен перебувати в транспортабельному стані – це говорить про готовність хворого до переміщення в автомобілі швидкої допомоги. Основним критерієм є відсутність протипоказань до перевезення, а також можливість забезпечення корекції життєво важливих функцій і їх нормалізації під час транспортування.

Про нетранспортабельність хворих свідчить несприятливий прогноз, в рамках якого будь-які переміщення пацієнтів є протипоказаннями. В цьому випадку медичні працівники вживають заходів, спрямовані на досягнення транспортабельности пацієнта, щоб запобігти ризикам розвитку важких ускладнень, небезпечних для життя транспортується людини.

Конкретна тактика дій медперсоналу залежить від початкового стану пацієнта і проводиться з урахуванням правил безпеки.

Як визначається транспортабельність пацієнта?

Існує таке поняття, як тимчасова або відносна втрата транспортабельности – вона виявляється у випадках наявності загрози для життя хворого. Медичні працівники визначають стану та можливі ускладнення, які можуть статися під час поїздки. При наявності строгих протипоказань транспортування відкладається до моменту стабілізації стану хворого.

Але є і абсолютна нетранспортабельність, коли розвиваються важкі і серйозні порушення роботи життєво важливих систем і органів – так звані термінальні стану. У таких випадках все лікувальні та діагностичні заходи регламентуються певними протоколами.

Існують ситуації, в яких перевезення не є доцільним  – в тому випадку, коли ризики, пов’язані з переміщенням хворого, багаторазово перевищують ризики від самого захворювання. В першу чергу – це прогностичні проблеми. Остаточне рішення про те, чи є доцільним перевезення, приймають медики, згідно тактичного протоколу безпечного транспортування.